Якщо хочеш миру, маєш бути готовим до боротьби — Денис Марчук

Якщо хочеш миру, маєш бути готовим до боротьби — Денис Марчук

Аграрії об’єднуються, щоб захищати Україну

Ще вчора про них не знали. Сьогодні вони — сила. Всеукраїнська аграрна Рада проштовхує закони, возить гуманітарку на Донбас та відстояла разом з фермерами ФСП. Молоде об‘єднання лише за два місяці існування стало гравцем в аграрній політиці України та має регіональні представництва у 15 областях.


Ідея ВАР зародилася в квітні 2014 року, після анексії Криму. Мета – треба ставати силою. Засіб – вибрали рух знизу. На відміну від нині існуючих аграрних об’єднань, де ключові пости займають топ-менеджери потужних компаній або олігархи, які формують навколо себе аграріїв, основним принципом обрали – головним має бути фермер.

Перші установчі збори відбулися у червні на фермі імені Воловікова, на Рівненщині. Тоді тимчасовим виконувачем обов"язків голови обрали Дениса Марчука – молодого, ще не дуже відомого в аграрному секторі громадського діяча. А перший бій прийняли у липні місяці, коли відстоювали збереження пільг для сільгоспвиробників під стінами ВР. З бою вийшли переможцями. Голова Всеукраїнської аграрної Ради Денис Марчук поділився планами та особливостями роботи.

  • За два місяці існування ви набрали більше 50 членів у 15 областях України. Чимало аграрних об’єднань своїх перших 50 членів збирала кілька років. Як це вдалося?
  • Досвід роботи в АВМ — це серйозна школа, яка дала відчути, що потребує аграрій, чого не вистачає. В плані отримання інформації, відчуття захищеності бізнесу, можливість донесення своїх ідей до керівництва країни. Власне, ми показуємо, що саме Аграрна рада може бути площадкою, через яку фермер може доносити свої ідеї державі.
  • Одними з перших до вас приєдналися фермери з Донецької і Луганської областей. Як так сталося, що з областей, де лютує сепаратизм, повірили саме в українську організацію?
  • Фермер – це основа національної свідомості на Луганщині і Донеччині. Це патріоти України, на яких тримається український Донбас. І там де фермерська спільнота була міцна, наприклад Сватово, Красний Лиман, то українська влада утрималась. Спалахи сепаратизму виникли в урбанізованих, маргіналізованих містах, де люди відірвані від землі. У цьому і біда – коли не маєш коріння, то не маєш переконань та принципів.
  • Вас часто ототожнюють з Мінагрополітики. Один час ЗМІ стверджували, що Аграрна Рада – проект Мінагрополітики, «кишенькова організація». Що скажете?
  • Ми – це організація, яка справді впливає на роботу Мінагрополітики. Але не тому, що «кишенькові», а тому, що спіймали «вітер змін». Якщо іншим аграрним асоціаціям доводилося перебудовуватися, щоб почати працювати з новим складом міністерства, ламати свої методи та хитрощі роботи, то ми відразу почали працювати по-новому. Стали ініціаторами та долучилися до роботи в робочих групах. Сьогодні в МінАПП дме вітер змін. Настали часи, коли діалог влади та аграріїв став не лише реальним, а й результативним. От у нас і збіглися цілі – що Мінагрополітики, що ми, вважаємо, що ініціатива повинна йти знизу. А не так, як було раніше – влада прийняла те, що вона захотіла. А аграрії ламають голови, як обійти прийняті владою рішення та вижити…
  • Але ж фермери самі закони писати не будуть. Як буде відбуватися «ініціатива знизу».
  • Для цього ми залучили експертів, кращих фахівців у своїй галузі. Як юристів, аналітиків, експертів. Працюючи разом, ми створюємо законопроекти, обговорюємо разом з Мінагрополітики, подаємо через депутатів.
  • А прізвища можна?
  • Серед партнерів юридична компанія ОМП, що нещодавно стала №1 в аграрному секторі. Також ми працюємо з Кесарев консалт. Активно задіюємо експертів, які знані в аграрній сфері. Використовуємо поради ФАО та ЄБРР.
  • Узагалі ідея руху знизу — цікава. Звідки її взяли, чому вірите що вона спрацює?
  • Канада, Франція, США, Данія — живуть за таким принципом. Де є сильні, дієві аграрні асоціації, які об‘єднавшись ставлять перед собою ціль створення умов для розвитку аграрної сфери. Виходячи з цього і виникла ціль, аби створити умови, щоб аграрний ринок України розвивався. Це не лише законотворчий процес. А й створення кооперативів, вирішення проблем з фіскальним тиском і т.д.
  • На сайті ВАР вказано, що ви будете лобіювати інтереси аграріїв. Досі лобіювання в Україні носило негативний змість. Бо зводилося до занесення чемоданів у кабінети для вирішення певних проблем. Чим ваше лобіювання буде відрізнятися?
  • Давайте будемо відходити від стереотипів. Та сприймати «лобіювання» — як функціонування певної інституції, яка покликана створювати умови, за яких може розвиватися аграрний сектор України. В усьому світі існують структури, навіть на законодавчому рівні. Тому як би не назвали, лобіювання, захист, допомога — сенс один. Ми сьогодні живемо в новій країні. Де не повинно залишитися місце корупції, куплених рішень, несправедливості. Коли нерівномірно розділяються державні кошти. Коли чомусь одна галузь чи компанія отримує мільярди, а інших намагаються вижити з ринку. Прикладів в Україні багато.
  • З іншої сторони стара гвардія досі має ще міцні позиції. Немає люстрації. Невже за таких умов можна зробити ефективні рішення?
  • Останній приклад того, що можна змінювати Україну, це прийняття низки євроінтеграційних законів Верховною Радою. Які допоможуть країні інтегруватися з європейською спільнотою і забезпечити вихід продукції на ринки ЄС і світу загалом. Мова йде про законопроекти «Про безпечність та якість харчових продуктів», «Про безпечність та гігієну кормів», «Про ідентифікацію тварин». І плюс цих законів, що окрім допомоги аграрію, вони допомагають кожному українцю. Бо буде рости якість продукції аграрного сектору, його екологічність.
  • Які плани на наступні місяці.
  • Наші плани – зменшити бюрократичне навантаження, яке існує на сьогодні в аграрній сфері.
  • Як ви це робите?
  • Через реформування інституціональних структур, держземагенства, сільгоспінспекцій. Залучення до роботи юристів, експертів, журналістів. Вважаємо, що потрібно вносити зміни до аграрної освіти. Запропонувати нову методику в підготовці фахівців. Які повинні прийти допомагати розвивати бізнес на господарствах.
  • Що потрібно щоб стати одним із вас?
  • Для цього потрібно написати заяву. Зайти на сайт, побачити контакти, написати лист. Ми зконтактуємось. Зустрінемось, обговоримо.
  • Ви ще можете не всіх прийняти?
  • Ми проти того, щоб приходили люди, що хочуть бути в організації заради організації. Треба люди, що хочуть працювати на країну. Зрозуміти саму ціль. Для нас не стоїть питання кількості. Ми створюємо так би мовити «аграрний спецназ». Який з невеликою кількістю може зробити більше, ніж батальйон новобранців. Для нас важливо, щоб це були патріоти своєї держави та майстри своєї справи.

Досье: Денис Марчук, голова Всеукраїнської Аграрної Ради.

2006-2008 очолював студентську Раду Уманського державного педагогічного університету
2008-2010 навчання за спеціальністю магістер «Європейська комунікація», університет імені Адама Міцкевича
2010-2011 навчання на стипендіальній програмі Лей Кіркланда, місто Краків, Ягелонський університет.
2011-2012 стажування у Верховній Раді України, помічник голови комітету ВР з питань державного будівництва та державного самоврядування.
2012 рік. - Громадський актив міста Умань.
З лютого 2013 року віце-президент Асоціації виробників молока.