Призначення нового міністра аграрної політики стане тестом на демократію для нової влади

Призначення нового міністра аграрної політики стане тестом на демократію для нової влади

Завершення виборів загострило підкилимну боротьбу: всі в очікуванні перестановок у Кабміні. Навколо кандидатури нового міністра знову ходять чутки. Проте саме призначення стане своєрідним тестом для влади та новообраних політиків: чи це буде за принципом квот чи «бажання» Президента, як за часів Януковича. Або ж справді по європейському – коли кандидатури висунуть і обговорять профільні асоціації, кандидати представлять свої програми на півроку і проведуть дебати. Лише тоді новий Міністр буде працювати на користь аграріїв, а не бути засобом тиску з боку влади…

Вибори закінчилися — вибори почалися. У пресі активізувалися витоки інформації про тих чи інших кандидатів. Тривожним дзвінком є те, що ніхто ще не задає запитання – а чим нинішній Міністр не вгодив і чи потрібно його міняти? І якщо міняти, то чи не варто в першу чергу спитати аграріїв? Це дає привід думати, що в Україну може повернутися принцип квот, коли міністерства ділять за партіями-переможцями, а не призначають ефективних менеджерів...

Вперед до Європи чи назад – до Януковича?

Наразі профільні асоціації чекають діалогу з владою. Нинішня ситуація в дечому революційна – чи змінилося щось в країні якраз і буде визначатися новими призначеннями. Чи влада піде назустріч і призначення будуть робити, оглядаючись на аграріїв. Чи повернеться у часи Януковича, керуючись власними амбіціями та політичною доцільністю?

«Останні півроку багато що змінили в свідомості аграріїв. Вперше міністерство аграрної політики виступило товаришем та партнером, а не диктаторською установою. — розповідає Денис Марчук, голова Всеукраїнської Аграрної Ради. — прийнято ряд законів, які розроблялися спільно з аграріями, профільними асоціаціями. Тоді кандидатуру міністра затверджував майдан. І новий міністр був надзвичайно відкритим для аграріїв. Це правильний шлях, який веде до зниження корупції та розвитку країни. Саме тому і виникає логічне запитання – а що буде далі? Призначення, як у часи Януковича, чи діалог та обговорення кандидатур, як того вимагає наше прагнення до європейських цінностей? Як голова громадської організації, мені б не хотілося повертатися у часи диктатури. І ми сподіваємося, що Президент та новий прем‘єр-міністр нову кандидатуру обговорять разом з аграрними громадськими організаціями. Кандидати представлять свою програму діяльності бодай на півроку, проведуть дебати. І ми усі разом оберемо на посаду людину, яка в першу чергу працюватиме для країни !»