Відшкодування ПДВ: ідеали та реальність 2016 року.

Відшкодування ПДВ: ідеали та реальність 2016 року.

Процедура відшкодування ПДВ в теорії уявляється доволі простою та швидкою. Але як це насправді?

01 січня 2016 року набрали чинності зміни внесені до Податкового кодексу України (надалі – ПКУ) Законом України від 24 грудня 2015 року №909-VIII (надалі – Закон).

Законом передбачено, що з 01 лютого 2016 року мають запрацювати два публічних відкритих реєстри з однаковою системою хронологічного відшкодування податку на додану вартість (ПДВ): один — для тих, хто відповідає критеріям автоматичного відшкодування платників податків, а другий — для всіх інших, що йдуть «по загальній процедурі».

Враховуючи той факт, що жодним нормативно правовим актом не передбачено порядок здійснення виплат Казначейством паралельне функціонування двох реєстрів викликає багато запитань. Більше того, ми можемо говорити про порушення принципу рівності платників податків, адже автоматичне відшкодування від відшкодування ПДВ у загальному порядку відрізняється лише критеріями, які ставляться до платників податків.

Автоматичне відшкодування ПДВ: «в ідеалі»

Для застосування процедури автоматичного відшкодування ПДВ необхідно відповідати, перш за все двом основним критеріям: сума заявлена до відшкодування не повинна перевищувати 100 тис. грн, а сам заявник не повинен перебувати в судовій процедурі банкрутства. Крім цього, щодо такого платника податків повинні бути відсутні записи щодо:

  • відсутності підтвердження відомостей;
  • відсутність за місцезнаходженням (місцем проживання);
  • прийняття рішень про виділ, припинення юридичної особи, підприємницької діяльності фізичної особи- підприємця;
  • визнання повністю або частково недійсними установчих документів чи змін до установчих документів юридичної особи;
  • припинення державної реєстрації (пп.200.19.2 ПКУ).

«Злетіти» з автоматичного відшкодування можна одразу ж по-першому пункту: якщо щодо заявника в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців «світиться» запис «Відомості не підтвердженні», то не так й легко їх підтвердити. Адже, з 06.01.2015 року Наказом Міністерства юстиції України №15/5 скасована реєстраційна форма на підтвердження відомостей про юридичну особу. Щоб якось підтвердити відомості, найпростіше подати заяву про державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу, і наприклад змінити номер телефону.

Якщо підприємство відповідає вищевказаним умовам, то не поспішайте радіти. Наступні умови, як й на іспиті в студентів, відсіюють значну частину «автоматчиків». Адже підприємство повинно мати або необоротні активи, залишкова балансова вартість яких на звітну дату за даними податкового обліку перевищує у три рази суму податку, заявлену до відшкодування, або отримали терміном на один рік від банківської установи, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України, фінансову гарантію, що діє з дня подачі відповідної заявки про повернення суми бюджетного відшкодування. При цьому, якщо за результатами перевірки податкова не підтвердила заявлену суму податку до бюджетного відшкодування, така фінансова гарантія має бути продовжена додатково на термін до двох років. В додаток, заявник має здійснювати операції з експорту, питома вага яких протягом попередніх 12 послідовних звітних податкових періодів (місяців) сукупно становить не менше 40% загального обсягу поставок (для платників податку з квартальним звітним періодом — протягом попередніх чотирьох послідовних звітних періодів) (згідно з пп.200.19.3 ПКУ).

Неозброєним оком видно: не так вже й багато платників податків зможуть скористатися цією «спрощеною» процедурою. Якщо все ж таки заявник відповідає усім переліченим критеріям, то відповідна податкова в автоматизованому режимі протягом 15 календарних днів після граничного терміну подачі звітності перевіряє відповідність вимогам такого платника податків (зг. з пп.200.20 ПКУ). Якщо податкова виявить невідповідність, то зобов’язана протягом 17 календарних днів після граничного терміну подачі звітності направити платнику податку рішення про таку невідповідність та надати детальні пояснення і розрахунки за критеріями, значення яких не дотримано. Відповідне рішення може бути оскаржене (пп.200.21 ПКУ). Якщо податкова «пропустила всі строки», і заявник не отримав жодного рішення, то діє принцип мовчазної згоди, згідно з абзацом 2 пп.200.21 ПКУ вважається, що такий платник відповідає усім критеріям.

Загальний порядок відшкодування ПДВ: «в ідеалі»

Агровиробники та трейдери, в основному відшкодовуватимуть ПДВ по загальній процедурі, бо суми до відшкодування, зазвичай, становлять більше 100 тис. грн. Втім, концептуальної різниці між автоматичною й загальною процедурою відшкодування ПДВ нема.

В першу чергу, це доказується тим, що й у 2016 році призупинена дія положень, які передбачали документальну позапланову перевірку заявників, які йшли по «загальній процедурі» (зг. з п. 37 підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ). Тобто, документальна позапланова перевірка щодо законності декларування заявленого до відшкодування з бюджету ПДВ та/або з від'ємного значення з ПДВ, яке становить більше 100 тис. гривень з 01.07.2015 р. НЕ ПРОВОДИТЬСЯ! Проводиться лише камеральна перевірка, що триває 30 календарних днів (п.200.10 ПКУ).

Отже, платник податків, що має сміливість відшкодувати в держави ПДВ «живими грошима» подає до відповідної податкової такі документи:

  • заяву про повернення суми бюджетного відшкодування (форма зави передбачена в додатку 4 до Наказу №966 від 23.01.2015 р.)
  • податкову декларацію з розрахунком сум бюджетного відшкодування та оригінали митних декларацій.

В свою чергу, податкова протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних. Сума бюджетного відшкодування вважається узгодженою, якщо податкова: з дня, наступного за днем закінчення терміну проведення камеральної перевірки, у разі якщо камеральна перевірка проведена не була; або за результатами проведення перевірки податкове повідомлення-рішення не було надіслано платнику податку у строк, визначений ПКУ. Якщо висновок за результатами камеральної перевірки позитивний, то податкова зобов'язана протягом трьох робочих днів після закінчення перевірки надати Казначейству висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету (пп. 200.18.1. ПКУ).

Казначейство надає платнику податку суму автоматичного бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом трьох операційних днів після отримання висновку податкової.

Інформація про те, хто і в якій сумі отримав відшкодування має стати публічною і публікуватися на сайті Казначейства (пп.200.18.2-1 ПКУ). Наразі така інформація є відсутньою, на сайті є лише загальні дані.

Відшкодування ПДВ: сувора реальність

Як і в процедурі автоматичного відшкодування ПДВ, так і в загальній процедурі найпроблемнішим питанням залишається позитивний висновок податкової про суми заявлені до відшкодування. За практикою минулих років платник податків змушений був в судовому порядку оскаржувати рішення податкової про завищення сум до відшкодування. А це незаплановані витрати часу, фінансів та ресурсів.

Друге, навіть, якщо податкова підтвердила суми заявлені до відшкодування або є рішення суду, що підтверджує ці суми, то не факт, що Казначейство протягом 3 операційних днів здійснить перерахування цих коштів на рахунок платника податків. Оскільки, в Казначейства просто може не бути на це «вільних коштів», або якщо ці кошти і є, але в жодному нормативному акті не передбачена черговість, пріоритетність здійснення Казначейством таких транзакцій. Далі, Постанова Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 р. №845 не дає можливості державній установі самостійно перерахувати кошти на добровільне виконання рішення суду, а державні виконавці не можуть накладати арешт на кошти державного бюджету. Навіть якщо ці суми по відшкодуванню ПДВ віднести до «безспірного списання», то рішення суду про стягнення (арешт) коштів державного бюджету (місцевих бюджетів) виконується виключно Казначейством (абзацу 1 п. 9 ст. розділу VI Бюджетного кодексу України). Отже, в платника податків доволі обмежені способи реального стягнення грошових коштів по відшкодуванню ПДВ. Невеличкою радістю є той факт, що за кожен день прострочення виплати на суму такої заборгованості нараховується пеня на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення (пп.200.23 ПКУ).

Замість висновків

Процедура відшкодування ПДВ в теорії уявляються доволі простою та швидкою. Втім на практиці є два величезних камені спотикання: підтвердження сум податкової до відшкодування та саме перерахунок Казначейством «живих» коштів на рахунок платника податків. Це саме та ситуація, коли «гарних» норм законодавства не є достатньо; важливо, яке буде правозастосування цих же норм уповноваженими органами державної влади. Крім цього, доцільно все ж таки аби був єдиний публічний реєстр до відшкодування ПДВ, а не два, як планується.

Андріана Мартинів, юрист ЮФ "ОМП"