Моніторинг політичних подій в Україні

Моніторинг політичних подій в Україні

З 13 по 26 березня 2016 року

1. Внутрішня політика

Політична криза, що вибухнула в лютому 2016 року, призвела до ослаблення всіх правлячих груп. Перші соцопитування, проведені після 16 лютого, показують зростання довіри громадян до явно опозиційних партій, а довіра до президента і його соратників йде на спад.

  • За даними Центру Разумкова, у разі дострокових виборів до парламенту, Опозиційний блок отримав би 8,4%, «Самопоміч» - 7,9%, БПП - 7,8%, а «Батьківщина» - 6,7%. Радикальна партія і гіпотетична політсила Саакашвілі - на межі подолання п'ятивідсоткового бар'єру.
  • За даними КМІС, на дострокових парламентських виборах перемогла б «Батьківщина» з 18,6% підтримки. За нею йдуть Опозиційний блок (13,2%), БПП (11,4%), «Самопоміч» (10,9%) і Радикальна партія (10,9%). Також бар'єр долають «Свобода» і «Громадянська позиція».
  • Крім того, в рейтингу кандидатів у прем'єри безумовне лідерство у Юлії Тимошенко (13%) і Михайла Саакашвілі (10%).
  • У випадку президентських виборів, Юлію Тимошенко підтримали б 20,9% голосуючих, а Петра Порошенка - 17,9%. Більше 10% підтримки є у Олега Ляшка та Андрія Садового.

Ослаблення правлячих еліт в Києві призвело до того, що олігархічні групи активізували свій тиск на центри влади для повернення економічних преференцій. Позиції США в переговорах що ведуться на даний момент з РФ про порядок в Східній Європі ослабли через українську політичну кризу.

Президент і прем'єр

Останні два тижні в Києві йшли переговори між різними політичними силами про створення нової коаліції і призначення нового прем'єра.

Хоча всі правлячі групи ослабли у внутрішній конкуренції, президент залишається найсильнішою фігурою у внутрішній політиці. На його посилення працювали такі чинники:

• Після тривалого пресингу, 21 березня Арсеній Яценюк не публічно погодився на свою відставку за умови особистої недоторканності і занятті значущою державної позиції, на якій він зможе повернути колишню популярність. Особливо обумовлено збереження Арсена Авакова на посаді МВС.

Необхідно відзначити, що свою згоду на відставку Яценюк може і відкликати. Жодного публічного кроку для «оформлення» відставки діючий прем'єр не зробив. Навпаки, його медіа-активність (наприклад, заява про початок зростання економіки України в перші тижні 2016 року) говорить про спроби залишатися серед ключових гравців у внутрішній політиці. 25 березня прем'єр знову публічно закликав коаліцію і президента підтримати його або відправити у відставку.

• Після довгих переговорів Петру Порошенку вдалося зібрати достатню кількість депутатських голосів на підтримку свого ставленика - Володимира Гройсмана. 25 березня з'їзд БПП офіційно висунув Гройсмана кандидатом в прем'єри. До цього, 24 березня, спікер публічно заявив про готовність очолити уряд.

• Порошенку вдалося домовитися про перехід Бориса Ложкіна в Кабмін в «команді» Володимира Гройсмана. Перехід Бориса Ложкіна в КМУ дозволяє Порошенку зберегти лояльну і ефективну людину у спілкуванні з рядом олігархів, посилити свою присутність в КМУ і відкрити можливість для призначення більш сильної фігури на пост глави Адміністрації Президента.

• Юлія Тимошенко дала письмові гарантії президенту підтримати на пост прем'єр-міністра ту кандидатуру, яку подасть Петро Порошенко. Ймовірно, Юлія Тимошенко намагається знайти точки примирення і з президентом, і з Вашингтоном, які потребують зберегти в Україні «політичну стабільність». Тимошенко нарощує свій політичний капітал, і готова відкласти ривок у владу на майбутнє. Час працює на її рейтинг.

• З наступного тижня у президента з'являється формальна можливість розпустити парламент. Хоча розпуск нинішнього складу ВРУ Петру Порошенку не вигідний, ця можливість трохи підсилює позиції президента в переговорах з іншими фракціями в Раді, яким перевибори також невигідні.

На ослаблення президента впливають такі чинники:

• 30 березня Петро Порошенко летить на зустріч з віце-президентом Джо Байденом, директоратом МВФ і, можливо, з Бараком Обамою. У Вашингтоні український президент збирається представити Білому дому і МВФ план по виходу з політичної кризи, відновлення реформ і співпраці з МВФ, погодженого з ВРУ кандидата в прем'єри, новий склад коаліції і інші нові призначення. Таким чином, можливості президента в торгах з усіма сторонами в українській політиці обмежені часом. 29 березня варто очікувати ключових рішень в Києві.

• Посилилися хитання у фракції БПП. Джерела в БПП повідомляють про те, що 22-23 березня близько 40 депутатів висловили незгоду з кандидатурою Володимира Гройсамана. Фактично, президенту необхідно домовлятися з власною фракцією/партією про підтримку свого ставленика. «Хитання» фракції несподівано підтримав і Юрій Луценко, який чекав призначення главою ГПУ, але втратив надію через претензії Яценюка на цю посаду.

25 березня пройшов закритий з'їзд БПП, де президент спробував відновити дисципліну. Показовою «прочуханкою» стало позбавлення мандатів депутатів Томенко і Фірсова, які залишили фракцію. З'їзд офіційно висунув кандидата в прем'єри Володимира Гройсмана, і протистояти цьому рішенню тепер рівнозначно втраті мандата для тих, хто сумнівається.

До з'їзду БПП значна частина (але не більшість) депутатів БПП і фракція «Самопоміч» підтримували Наталію Яресько як кандидата в прем'єри. Наталія Яресько, висунувши вимоги невтручання в роботу «свого» Кабміну, втратила підтримку з боку Порошенка. Спроби посла США і Арсенія Яценюка підтримати кандидатуру Яресько були успішні.

22 березня Наталія Яресько несподівано заявила, що готова обійняти посаду прем'єр-міністра. Ця заява відбулося без узгодження з Адміністрацією Президента і в один час із заявами Луценка про висунення Володимира Гройсмана як компромісного кандидата на прем'єрство з підтримкою більшості в ВРУ. Цей крок Наталії Яресько вкрай образив Петра Порошенка. Джерела в АП повідомляють про те, що український президент хоче обговорювати нову фігуру на мінфін у Вашингтоні. При цьому, заява Яресько було підтримано держдепом США, послом Пайеттом і рядом впливових західних ЗМІ.

• Фракції «Народного фронту» і Радикальної партії ведуть переговори про створення «своєї» коаліції. Ці переговори підтримали Рінат Ахметов (23 березня) і Ігор Коломойський (15-17 березня), запропонувавши Арсенію Яценюку підтримку депутатських груп, лояльних до згаданих олігархів. Хоча шансів у такої коаліції мало (поки мова йде про 192 мандати), це посилює позиції чинного прем'єра в переговорах з Петром Порошенком.

• Ще один послаблюючий фактор для Порошенка - вимога «Самопомочі» та «Батьківщини» внести в коаліційну угоду положення, яке частково суперечить довгостроковим завданням президента: відмова від особливого статусу Донбасу, заборона на продаж земель сільськогосподарського призначення, відмова від підвищення пенсійного віку.

• Арсеній Яценюк дещо поліпшив свій імідж на Заході, завдяки запуску Національного агентства з питань запобігання корупції. 16 березня Кабмін затвердив двох обраних членів Нацагентства запобігання корупції Руслана Рябошапка та Руслана Радецького, тим самим перевівши агентство в робочий режим. Це було останнє рішення, яке повинна прийняти Україна для отримання безвізового режиму з ЄС.

Судова влада

18 березня Конституційний Суд України виніс рішення, згідно з яким український парламент самостійно встановлює, на якій з наступних сесій приймати законопроект про внесення змін до Конституції. Це рішення - відповідь на конституційне подання 51 народного депутата щодо офіційного тлумачення положення Конституції «на наступній черговій сесії Верховної Ради». Суд вказує, що розгляд питання змін до Конституції в два етапи і неможливість їх внесення до однієї чергової сесії Верховної Ради дає депутатам час для додаткового аналізу змісту і наслідків цього законопроекту. Відносно слова «наступної» КСУ зазначив, що в законодавстві воно вживається в різних значеннях. Також КС зазначив, що парламент може встановити в регламенті, на який саме наступній сесії можна приймати в цілому зміни до Основного закону.

Вже після оголошення рішення, необхідного Петру Порошенку для продовження своєї версії конституційної реформи, 19 березня 6 членів КСУ виступили з особистою думкою, протилежною спільному рішенню суду. Фактично, КСУ легітимізував зміни в регламент, дозволяючи Верховній Раді розглядати проект змін до Конституції без урахування низки норм 156 і 158 статей. Джерела в Венеціанській комісії повідомляють про негативну реакцію європейських експертів на якість рішення КСУ. При цьому, рішення КСУ повертає Петру Порошенку можливість продовжити конституційний процес в необхідному йому ключі. Зокрема, пакет з децентралізації знову можна розглядати в ВРУ і очікувати отримання 300 голосів на його підтримку.

Конституційний Суд України почав роботу по ряду резонансних рішень, прийнятих ВРУ в останні роки:

• 24 березня Конституційний Суд почав розгляд справи за поданням 57 народних депутатів щодо конституційності закону «Про всеукраїнський референдум». На думку депутатів, Верховна Рада під час прийняття цього закону перевищила свої повноваження, оскільки «звичайним законом» встановила як новий порядок зміни Конституції, відмінний від закріпленого в Основному Законі держави, так і процедуру прийняття нової Конституції, яка не передбачена чинним основним законом. Заявники вважають, що Верховна Рада, приймаючи закон в цілому, порушила встановлену Конституцією України процедуру розгляду і прийняття законів.

• 23 березня 49 народних депутатів звернулися в КСУ з проханням розглянути конституційність змін до закону про вибори нардепів, який вводить «партійну диктатуру». У поданні депутати висловлюють думку, про неконституційність статті закону, яка дозволяє після оголошення результатів виборів виключати кандидатів з виборчого списку за рішенням з'їзду партії. Депутати посилаються на те, що носієм влади є народ.

• КСУ відхилив клопотання депутатів Єгора Соболєва ( «Самопоміч»), Леоніда Ємця (НФ) і директора департаменту люстрації Міністерства юстиції Тетяни Козаченко про відвід суддів Михайла Запорожця, Наталії Шапталь, Юрія Бауліна, Михайла Гультая, Сергія Вдовиченка, Олега Сергійчука в процесі розгляду конституційності закону про люстрацію. Після оголошення рішення Ємець, Соболєв і Козаченко в знак протесту покинули зал засідань КС. Після рішення про «недемократичність» цього закону Венеціанською комісією рішення КСУ можна легко прогнозувати. Так чи інакше, КСУ заявив про тиск на нього з боку депутатів і прем'єра в підготовці свого рішення по люстраційному законі.

Генеральна прокуратура

Після того, як 16 березня Віктор Шокін повернувся на роботу, стало відомо, що розгляд його відставки відкладено на 29 березня. Фактично, Петро Порошенко і Володимир Гройсман пов'язали рішення про нового прем'єра з моментом фактичної відставкою генпрокурора. Після цього Віктор Шокін знову став одним з головних ньюсмейкерів країни.

• Правозахисники повідомили про розпорядження Шокіна не передавати справи в Антикорупційне Бюро і Спеціалізовану антикорупційну прокуратуру. ГПУ офіційно підтвердило наявність такого розпорядження, аргументувавши законодавчими колізіями. Однак є всі підстави вважати, що це - планомірний саботаж нових антикорупційних органів. На даний момент ГПУ втрачає ряд повноважень через НАБУ і спецпрокуратуру. Конкуренція між старими і новими органами набирає особливої гостроти в момент політичної кризи.

• Давид Сакварелідзе повідомив про звільнення всіх прокурорів, що вели справи проти «діамантових прокурорів». Рішення про їх звільнення прийняв особисто глава ГПУ. ГПУ заявляє, що звільнення пов'язані зі скороченням загального штату прокуратури.

1.2. Економіка і політика

23 березня були опубліковані дані Національного банку України про те, що збиток українських банків за станом на 1 березня 2016 року склав 2 млрд гривень. Як зазначається, доходи банків за січень-лютий 2016 року (порівняно з відповідним періодом 2015 року) зменшилися на 46,9% - до 24,8 млрд гривень, витрати були менші майже вдвічі, і склали 26,8 млрд гривень. Тільки за лютий 2016 року загальний обсяг збитку діючих банків склав 1,1 млрд гривень.

Свою роботу в Україні активізувала група «Приват». 15 березня Ігор Коломойський знову приїхав до Києва з Женеви. Джерела в повідомляють про його зустрічі з президентом і главою АП. За результатами зустрічей прийняті наступні рішення:

• Борг «Укрнафти», сформований переважно за рахунок несплати самостійно задекларованих сум рентних платежів, а також ПДВ і податку на прибуток (близько 10 млрд грн), не має шансів на погашення. Наглядова рада компанії збирається розпочати процедуру досудової санації.

• За рішенням судді Дніпровського райсуду м. Києва Геннадія Корбана відпустили під цілодобовий домашній арешт до 15 квітня.

2. Зовнішня політика

Українська зовнішня політика визначалася трьома процесами:

• Продовженням погіршення відносин з Росією, особливо після оголошення вироку Надії Савченко;

• Тиском Заходу на президента України щодо виконання Мінських домовленостей і плану реформ;

• Переговорами Заходу з Росією про Україну.

22 березня Донецький суд Ростовської області РФ визнав Савченко винною за всіма пунктами звинувачення російської прокуратури ( «вбивство» і «замах на вбивство»), і засудив її на 22 роки ув'язнення в колонії загального режиму і штрафу обсягом в 30 тисяч рублів за нібито незаконне перетинання кордону .

• З боку уряду України заявлена ініціатива передати Російській Федерації затриманих на Донбасі російських спецназівців Олександра Александрова і Євгена Єрофєєва в обмін на Надію Савченко.

• При цьому, Генеральна прокуратура України порушила кримінальні справи проти суддів і прокурорів Росії, які брали участь в процесі справи проти українського військовослужбовця Надії Савченко.

• Президент, РНБО і МЗС України створили «список Савченко» - список санкцій, в який внесли главу ФСБ Росії Олександра Бортнікова, голову Слідчого комітету Росії Олександра Бастрикіна, керівника Головного слідчого управління СК РФ Олександра Щукіна, російських слідчих, прокурорів і суддів - всього 46 чоловік. Список переданий всім урядам Заходу для введення санкцій проти згаданих осіб.

Генеральний секретар ООН Пан Гі Мун, Президент США Барак Обама, Глава дипломатії ЄС Федеріка Могеріні і багато інших лідерів заходу звернулися до керівництва Росії з проханням звільнити Надію Савченко.

Джерела в Кремлі повідомляють, що прохання західних лідерів може бути виконано і Савченко передадуть Україні «для відбування покарання».

17 березня пройшли зустрічі Петра Порошенка з керівниками ЄС - президентом Європейської ради Дональдом Туска і главою Єврокомісії Жаном-Клодом Юнкером в Брюсселі.

• З одного боку, Петро Порошенко отримав дві позитивні відповіді. Економічні санкції ЄС проти РФ залишаються прив'язаними до повного виконання Мінських угод російською стороною (у крайньому разі, на 2016 рік). Крім того, лідери ЄС заявили про готовність ввести безвізовий режим для громадян України ще в 2016 році.

• При цьому, наші джерела в МЗС України і в Брюсселі повідомляють, що зустрічі супроводжувалися тиском на Порошенка в зв'язку з політичною кризою, зростанням корупції і відсутністю реформ. Фактично, українському президенту було заявлено, що він зобов'язаний сприяти проведенню виборів в ДНР і ЛНР, продовжувати зміни до конституції в частині децентралізації, відновити коаліцію, змінити главу ГПУ і обмежити свої політичні амбіції.

Після повернення Порошенка в Київ, ці ж вимоги повторив віце-президент США Джо Байден, з яким український президент обговорював результати візиту в Брюссель і план зустрічей Порошенко у Вашингтоні на період з 30 квітня по 3 травня. У Вашингтоні Порошенко візьме участь в міжнародному саміті з ядерної безпеки і проведе ряд двосторонніх зустрічей з керівниками МВФ і США. Очікується, що під час візиту Петро Порошенко представить пропозиції щодо нового складу Кабміну, коаліції і керівництва ГПУ.

23-25 березня Москва стала центром переговорів між Кремлем, Білим домом і німецьким МЗС, частина яких була присвячена українській тематиці. Німецькі та американські аналітики очікують, що за результатами зустрічей у Москві будуть створені нові правила комунікації між Росією і «Великою сімкою».

23 березня міністр Франк-Вальтер Штайнмайер провів зустріч з міністром Сергієм Джон Лавровим і держсекретарем Керрі. Основними темами були врегулювання ситуації в Сирії і Україні, припинення війни на Донбасі.

23-25 березня держсекретар Джон Керрі і його помічниця у справах Європи і Євразії Вікторія Нуланд зустрічалися з президентом Путіним і міністром Сергій Лавровим. Українська тема стосувалася проведення виборів в ДНР та ЛНР, відновлення повного контролю України над україно-російським кордоном, амністії учасників конфлікту і відновлення політичних і економічних зв'язків України і Росії.

Досягнуті домовленості будуть повідомлені українській стороні під час візиту Петра Порошенка в Вашингтон.