Михайло Соколов: Держава виділятиме сектору 1% аграрного ВВП, починаючи з 1 січня 2017 року

Михайло Соколов: Держава виділятиме сектору 1% аграрного ВВП, починаючи з 1 січня 2017 року

Уряд думає над варіантами оподаткування АПК після 1 січня 2017 року. Наразі немає єдиного компромісного механізму. Натомість у агроспільноти вже є бачення, яким він має бути. Днями це бачення презентували на засіданні робочої групи з питання оподаткування АПК за участі урядовців. З цього приводу заступник голови Всеукраїнської Аграрної Ради Михайлом Соколов поділився своїми враженнями з інтернет-виданням AgroPolit.com.

Розкажіть про зустріч.

Михайло Соколов: На неї чекали місяць. За підсумками зимових протестів, коли аграрії перекривали дороги, відбулося кілька нарад у комітеті податкової політики, а потім з головою Верховної Ради ще при старому складі Мінфіну. В результаті ухвалили рішення про створення робочої групи за участю заступника міністра фінансів і голови податкового комітету Ніни Южаніної, у межах якої і обговорюватимуться можливі підходи до реформування оподаткування та державна підтримка агросектору. На жаль, це не встигли реалізувати, тому що, з одного боку, Мінфін при Наталії Яресько не дуже хотів щось міняти в плані держпідтримки і оподаткування аграріїв, а з іншого – відбулася зміна уряду, і новому потрібний якийсь час на входження у курс справ. Так чи інакше, це питання знову виникло, коли Гройсман став прем'єр-міністром. А 31 травня він ухвалив рішення, що ця робоча група реанімує свою роботу з новим складом Мінфіну, Мінагрополітики і за участю аграрних асоціацій: Всеукраїнської аграрної ради, Аграрного союзу, УАК, Асоціації фермерів і УКАБ.

Ми підготували свою пропозицію про те, як ми бачимо можливість переходу на нову податкову систему. Підхід наступний: ми пропонуємо державі ухвалити законопроект про мінімальне соціальне зобов'язання з 1 га. Його суть: встановлюється певна сума – близько 300 грн, яка з кожного га повинна бути сплачена як ЄСВ і ПДФО. Чому таку цифру обрано? У всіх реально працюючих підприємств їхні податкові платежі, які вони сплачують як ЄСВ і ПДФО як податкові агенти протягом року, у перерахунку на 1 га істотно перевищують цю цифру. У деяких – навіть у 2-3 рази, не просто на 50%! Відповідно їм нічого додатково платити не доведеться. Водночас у нас є досить великий сегмент у АПК, який працює нелегально: орендує відповідні землі за чорну готівку і, відповідно, нічого не платить. Ідея у тому, щоб змусити їх платити хоча б цю мінімальну суму. Таким чином, умови між тими, хто працює в тіні і легально, вирівняються. Хоч і не повністю. За нашими оцінками, лише цей захід дасть до бюджету 5 млрд грн валового доходу.
Також під час переговорів за участю Володимира Гройсмана було досягнуто згоди, що держава виділятиме на держпідтримку аграріїв 1% аграрного ВВП, починаючи з 1 січня 2017 року. Це приблизно 6 млрд грн. Ця ідея була озвучена самим Гройсманом ще у травні, коли обговорювалися основні підходи до майбутньої реформи.

Аграрні асоціації пропонують вищезгадані 6,5 млрд грн і 5 млрд грн від нового податку, що в сумі – понад 10 млрд грн, спрямувати на держпідтримку агровиробників. Як їх витратити? Аграрії, м'яко кажучи, дуже не довіряють будь-яким пропозиціям, за якими їм щось виплачуватимуть безпосередньо з бюджету. Чому не довіряють? Практика показує, що ніколи у нас прямі дотації не платилися у повному запланованому обсязі. Звіти Рахункової палати за 2011-2014 роки свідчать про те, що у кращому разі фінансувалося 30% від запланованого. При цьому на практиці вимагали відкати від 40% до 50%. Тому у пряму бюджетну підтримку ніхто не вірить.

Отже, ми пропонуємо наступний набір заходів. Перший – це збереження до 1 січня 2018 року спецрежиму ПДВ для тваринництва, де найважча ситуація. Другий – це введення зниженої ставки на продукцію тваринництва після остаточного скасування спецрежиму ПДВ для тваринників. Тут ми говоримо про те, що наявність зниженої ставки ПДВ на продукти харчування – це загальноєвропейська практика. І твердження, що це щось там порушує – неправда. Насправді у Європі (у будь-якій країні) є щонайменше 20 найменувань продукції, на які діє знижена ставка ПДВ. Іноді 5%, 3% замість 20%. Тому це абсолютно європейський підхід, який принесе користь і споживачеві, і виробнику. Чому ми говоримо про продукцію тваринництва? Бо вона не є експортним товаром і її нам імпортують не дуже багато. Це галузь, яка працює на внутрішній ринок. Втративши спецрежим ПДВ, виробники будуть змушені піднімати ціну, частина споживачів не зможе купувати цю продукцію, і відбудеться падіння виробництва і споживання. Закриватимуть ферми, переробні заводи, а національна дієта українців стане ще менш збалансованою, ми і так споживаємо молочних продуктів майже удвічі менше за рекомендовану лікарями-дієтологами норму, що особливо погано відбивається на дітях.

Під тваринниками маєте на увазі і птахівників?

Михайло Соколов: Так.

А чому? Це далеко не та галузь, яка потребує підтримки.

Михайло Соколов: Бо вони не вимагали підтримки 2014 року.

Це чисто лобістська вимога.

Михайло Соколов: Якщо подивитися статистику, то тільки 2016 року у цих птахівників, які начебто чудово почуваються, падіння по яйцю становило 24,7%. У нас взагалі жодна галузь так не впала. У ВРХ, де всі визнають, що погано, впало за весь 2015 менше ніж на 10% по поголів'ю, а у обсягах виробництва молока падіння ще менш значне. А у яйці за шість місяців поточного року – понад 20% падіння! Це катастрофа.

Ви не дивилися статистику, як зростають обсяги виробництва м'яса птиці? Які обсяги продажу і як вони ростуть у найбільших виробників? Чи не здається Вам, що це чисто спекулятивно – зберігати для птахівництва?

Михайло Соколов: Я бачу, що виробництво яйця впало більш ніж на 20%. Можливо, серед них є підприємства, які примудряються щось експортувати і у них щось відбувається, є прибуток. Але в цілому галузь точно перебуває у кризі.

Може тоді дивитися, щоб давати цю пільгу не всім підряд, а лише тим, хто займається середнім і малим бізнесом?

Михайло Соколов: Це заборонено Конституцією, тому що всі платники податків є рівними перед законом. Ми не можемо ділити платників податків на хороших і поганих. За видами діяльності – так, можемо ділити. Інакше ми прийдемо до того, що будемо підтримувати у конкретній галузі лише тих, у кого збитки, а всі ж у рівних умовах, так нам тоді збитки почнуть штучно малювати.

Повернемося до наших пропозицій у межах робочої групи. Якщо на спецрежимі платниками ПДВ у нас є 15 тис. господарств, то на 4 групі (колишні ФСП) – близько 46 тис. Це означає, що близько 30 тис. господарств, які є сільгоспвиробниками, знаходяться на 4 групі, не є платниками ПДВ і не використовували спецрежим ПДВ, навіть коли він був. Виникає питання: чому? Вони настільки маленькі, що у них витрати на адміністрування ПДВ більші, ніж вигоди від того, що вони є платниками та могли б використовувати спецрежим ПДВ. Навіть при скасуванні спецрежиму ПДВ вони все одно будуть у невигідному становищі порівняно з більшими зареєстрованими платниками ПДВ. Якщо ви займаєтеся виробництвом, але не зареєстровані як платник, то весь вхідний ПДВ для вас по суті як додатковий податок. Бо ви не можете сформувати податковий кредит на весь вхідний ПДВ і перебуваєте у нерівних умовах з тими, хто більший, хто зареєструвався платником ПДВ і платить державі не весь обсяг зобов'язань, а різницю між зобов'язаннями і сформованим податковим кредитом, як це і повинно бути при сплаті ПДВ.

У Європі для вирішення цієї проблеми, бо вона не тільки у нас існує, у 112-й директиві ПДВ ввели спеціальний розділ, що починається зі статті 300, у якій йдеться про те, що країни-члени можуть ввести для маленьких фермерів так звану компенсаційну ставку. Логіка дуже проста: маленькі фермери залишаються неплатниками ПДВ, але ті підприємства, які у них закуповують продукцію, формують податковий кредит з ПДВ, але не за повною ставкою, а за зниженою (7-8-10%). Це саме та цифра, яка дорівнює податковому кредиту, втраченому цими малими фермерами. Держава залишається при своєму, малі фермери отримують прибавку до ціни, і таким чином це все працює. І при цьому «малюкам» не потрібно адмініструвати, мучитися, вони опиняються у рівних умовах з більшими виробниками. Ми пропонуємо впровадити цей європейський підхід в Україні. Це не можна назвати пільгою, це спрощена схема оподаткування, яка вирівнює податковий статус між малими, середніми і великими.

Що потрібно для впровадження цієї норми? Розібратися з тим, що таке у наших умовах малий бізнес. Наразі виглядає так, що це ті, у кого річний оборот менший за 5 млн грн, адже планується, що верхня межа реєстрації платниками ПДВ буде саме 5 млн грн. От ті, хто має менший оборот, зможуть тоді (якщо нашу пропозицію буде прийнято) реєструватися як платники податків зі спеціальним статусом і отримувати прибавку до ціни. Ми зараз думаємо, що це має бути 7%.

На які озвучені Вами пропозиції погодився прем'єр?

Михайло Соколов: Прем'єр у деталі не вникав. Його доручення було у тому, щоб відповідні служби розібралися. Ми місяць не могли добитися, щоб робота почалася. Сьогодні, нарешті, відбулася перша зустріч, під час якої ми обговорили першу нашу пропозицію про мінімальне податкове зобов'язання. Домовилися, що направимо написаний нами законопроект у Мінфін і ДФС, а також розрахунки і всі інші пропозиції. На першу нашу пропозицію про мінімальне соціальне зобов'язання з гектара реакція є позитивною. Насиров і Мінфін сказали, що ідею підтримують, бо це спосіб домогтися детінізації.

Конкретних рішень не було ухвалено?

Михайло Соколов: Так. З їхнього боку прозвучало, що якщо у нас все вийде, то, можливо, ми це зможемо ухвалити й у цю сесію з іншими поправками до Податкового кодексу, який зараз активно готується.

Щодо другої пропозиції говорити зарано.

Ви обговорювали перевірки АПК і причини цього на зустрічі з Насіровим? Кажуть, що аграріям не відшкодовують податок. Це правда?

Михайло Соколов: Я можу підтвердити, що деякі компанії, з якими я спілкуюся, сказали, що несподівано вони вчасно не отримали відшкодування ПДВ. Хоча до цього отримували. На зустрічі обговорювалося інше питання (хоча вони взаємопов'язані) – необхідності проведення перевірок у АПК. Це питання було поставлено на Кабміні. Тоді міністр сільського господарства Кутовий заперечив, що він не бачить підстави, щоб зараз ініціювати такі тотальні перевірки, і далі дискутувалося, потрібно це чи не потрібно. Під час цієї дискусії представники ДФС сказали, що вони не бачать, що їм перевіряти. Обговорювана проблема полягає не у тому, що платники податків ухиляються. Вона лежить у площині регулювання. Коли взимку ухвалювали поправки до Податкового кодексу: скасовували спецрежим ПДВ і відновлювали відшкодування ПДВ на зернові та технічні культури – то не передбачили жодних спеціальних перехідних положень, що стосуються того обсягу зерна, який був сільгоспвиробником проданий минулого року. У результаті сільгоспвиробники продали весь свій урожай ще минулого року, поки спецрежим ПДВ діяв, отримали гроші, акумулювали ПДВ, а реалізація на експорт відбувається цього року. Відповідно, за таким продажем на експорт іде відшкодування ПДВ, хоча він і не був, наголошую, за законом, що діяв минулого року, сплачений державі. До цього виявилися не зовсім готові держоргани. Таке враження, що деякі з них не розуміли, що це станеться. Але нічого протизаконного у цьому немає. Так написаний закон.

Так перевірки будуть чи ні? Що сказав Насіров сьогодні?

Михайло Соколов: Це не рішення Насірова. Щоб перевірки розпочалися, потрібно ухвалити постанову уряду. І ось тут і виходять цікаві речі. ДФС не може сказати, навіщо потрібні перевірки, що вони шукатимуть. Найкраща новина у тому, що все ще думають, чи потрібні ці перевірки, і цілком можливо, що їх так і не буде, незважаючи на те, що на Кабміні це питання було піднято.

Чи не вважаєте ви, що ідея проведення податкових перевірок 20 найбільших агропідприємств пов'язана із тим, що у бюджеті банально немає грошей на відшкодування ПДВ?

Михайло Соколов: Якщо болить голова, то можна відрізати ногу. Але від цього голова боліти не перестане. Якщо немає грошей на відшкодування ПДВ, то можна перевірити найбільших. Але це нічого не дасть, бо у них все оформлено законно і вони мають потужні юридичні служби, які підуть до судів і виграють процеси.

Із чим це пов'язано?

Михайло Соколов: Рішення щодо перевірок АПК – це рефлекторна реакція. Є думка, що уряд має проблеми з наповненням бюджету. Але представники Мінфіну кажуть, що гроші на відшкодування ПДВ є. Тому справа навіть не стільки у тому, що грошей не вистачає, як у тому, що є певний переляк і нерозуміння, що робити з 10 млрд грн втрат, які виникли через те, що за спецрежимом пільгу дали, а тепер ще й будуть відшкодовувати . Тут був прорахунок.

Бояться великої дірки у бюджеті, тому і хочуть перевірити?

Михайло Соколов: Звичайно, але перевірками ця проблема не вирішиться. 

За інформацією AgroPolit.com

http://agropolit.com/interview/136-mihaylo-sokolov-derjava-vidilyatime-sektoru-1-agrarnogo-vvp-pochinayuchi-z-1-sichnya-2017-roku#