Олександр Буюклі: Спільні продажі зерна збільшують ціну для фермера

Олександр Буюклі: Спільні продажі зерна збільшують ціну для фермера

Як можна додатково заробити, продаючи зерно гуртом, які переваги отримують фермери від кооперації та які перспективи об'єднання середніх господарств, розповів голова кооперативу "ПУСК" Олександр Буюклі.

Кооперація – стара форма взаємодії українських селян, яка в останній рік стала знов популярною. Agravery.com регулярно пише про вдалі приклади кооперації. Але, як правило, це селяни, які хочуть забезпечити себе прибутковою працею вдома. Однак об’єднуватись почали й великі компанії. Наприклад, це кооператив «ПУСК» - Перший український сільгоспкооператив, який об’єднує декілька компаній Центральної та Південної України, - Агроекстра, Агроспецсервіс, «Новомиргородський цукор», «Агрофірма Долінка», Торговий дім «Долинське», «Лебідь-Агро», «ТАК-Агро», «Кищенці». Керує ним директор «Агрофірма Долінка» Олександр Буюклі, з яким ми поспілкувались про роботу кооперативу.

Зазвичай кооператив - це об'єднання приватних домогосподарств або невеликих компаній. У вашому ж випадку компанії-засновники - це досить великі підприємства, які як правило працюють самостійно досить успішно. Навіщо вам це об'єднання?

- Мета кооперативу така ж, як і у інших, - отримати максимальний прибуток з гектару, можливість продавати свою продукцію дорожче, а купувати ЗЗР, насіння та добрива дешевше.

В кооператив входять формально вісім компаній, які є його засновниками, але неформально він об'єднує ще приблизно 120-130 компаній, що входять у ГС "Всеукраїнська Аграрна Рада". Якщо розповідати спочатку, то ГС "Всеукраїнська Аграрна Рада" об’єднує три асоціації - Асоціацію виробників молока, Асоціацію свинарів України і Укрцукор. Це приблизно 200 підприємств, які обробляють майже чотири мільйони гектарів землі. Об'єднати всіх відразу - неможливо. Тому ми поки що об'єднали кілька компаній із загальним земельним банком в 100 тисяч га, заснували кооператив і показуємо на його прикладі, як можна отримати вигоду від спільної роботи.

І як ви працюєте?

- Наприклад, є завдання - продати зерно. Збираємося керівниками компаній, обговорюємо обсяги, я виходжу на трейдера і домовляюся з ним про покупку великої партії зерна. Нагадаю, що поки що українське законодавство не дає можливості кооперативу працювати як єдина юридична особа - проект відповідного закону поданий в міністерство АПК і ми сподіваємося, що до весни він буде прийнятий. Тоді ми зможемо працювати так, як прийнято в усьому світі - кооператив буде централізовано продавати і купувати, розподіляючи потім прибуток і ресурси між своїми членами. Зараз же, після укладення домовленості, трейдер підписує окремі договори з усіма продавцями. Однак те, що він відразу може купити велику партію зерна, дозволяє нам отримати більшу ціну.

До речі, хоча де-юре наш кооператив об'єднує вісім компаній, для спільних продажів зерна ми залучаємо і інших членів ГС "Всеукраїнська Аграрна Рада", і компанії, які поки що тільки придивляються до нашої роботи.

Якщо поки що трейдера укладають договори з компаніями окремо, навіщо вам зареєстрований кооператив?

- Для спілкування з трейдерами кооператив потрібен. Тим більше, я сподіваюся, що до весни він зможе нормально працювати. І ми будемо централізовано закуповувати засоби захисту, добрива і паливо. Я вже зараз веду переговори про такі гуртові закупівлі.

Як ви залучаєте компанії до себе?

- Поки що проводимо роз'яснювальну роботу. Наприклад, спільно з французькою компанією Агрітел проводили семінари по Україні, на яких розповідали, як працює світовий ринок, як змінюються ціни, скільки зерна є в Україні і як Україна пов'язана зі світовим ринком. Фермери просто не розуміють, що робиться в світі. Багато з нами вперше уклали форвард. Ми вчили їх розуміти світовий баланс, підштовхнули до біржового ринку. Багато з них не хочуть працювати з трейдерами, тому що не готові виконувати всі вимоги і заповнювати всі папери.

І як ви переконуєте?

- Показую, що це вигідно. Наприклад, якщо ти продав зерно сам у себе, це буде коштувати на 100 грн менше. А на обсязі в 10 тисяч тонн, це вже величезні гроші, заради яких варто попрацювати з паперами і потрапити в груповий продаж зерна.
Вони потім дзвонять трейдерам, дізнаються ціну у них, дзвонять нам, бачать переваги. Приєднуються до наших продажів. Я веду з ними інформаційну роботу, пояснюю які ціни де можуть бути, і все це безкоштовно. Наприклад, людина везла продавати ячмінь по 4200, а отримала від нас по 4370 грн/тонна. Коли наш кооператив запрацює і я буду їх запрошувати туди вступити, вони вже будуть знати про всі можливі преференції.

Ви працюєте з першого вересня, скільки вже продали?

- Ми продали вже більше 70 тисяч тонн зернових. Ціну в середньому вдалося підвищити ціну на 100 грн за тонну. Пряма економія для виробника – більше 7 млн грн. Крім того, ми зараз домовляємося з ДПЗКУ, яка хоче співпрацювати з малими і середніми фермерами. Сьогодні значна частина країни покрита елеваторами Державної продовольчої зернової корпорації, а міністерство допомогти малому фермеру отримати доступ до експортного ринку та збільшити власну маржу.

З якими проблемами стикаєтесь?

- Наприклад, я домовляються з компаніями, збираю десять тисяч тонн, а потім двоє кажуть, що передумали , а двоє - що немає машин. Але ми тренуємося вирішувати такі проблеми. Я відвідав литовський кооператив Латрапс, яких об'єднує кілька сот фермерів і вчуся у них організації такого об'єднання. Зараз вони будують елеватор за рахунок іноземних інвестицій, купили молочний завод, є свій транспорт, своя МТС. Хочу ще з членами кооперативу поїхати в інші країни, поспілкуватися з представниками найкращих кооперативів, подивитися, як працюють вони.

Які ваші подальші плани?

- До нового року продати 200 тис тонн зернових, щоб показати, як воно працює і наскільки варто уваги. Скоро ми побудуємо стратегію продажів і трейдер буде знати, що може розраховувати на нас. Я доведу, що це працює і має сенс. На базі одного з членів нашого кооперативу ми робимо кооперативний елеватор. Ми звозимо туди зерно і вже навантажили перші вагони. І фермери змогли заощадити по 200 грн на тонні на перевезенні. 

З інформаційного порталу Agravery