Аграрії закликають Уряд не встановлювати нові антидемпінгові мита на імпорт добрив

Аграрії закликають Уряд не встановлювати нові антидемпінгові мита на імпорт добрив

Українські аграрії вкотре закликають Уряд та Прем’єр-міністра Володимира Гройсмана зняти антидемпінгові мита на імпорт аміачної селітри, а також відмовити групі компаній OstchemДмитра Фірташа у встановленні антидемпінгових мит на імпорт карбаміду та карбамідно-аміачної суміші (КАС), оскільки ці заходи лише сприяють необґрунтованому зростанню цін на добрива на внутрішньому ринку.

Всеукраїнська Аграрна Рада відправила відповідне звернення до Прем’єр-міністра, яке підписали голови найбільших українських асоціацій виробників сільськогосподарської продукції: Асоціація виробників молока, асоціація «Свинарі України», Український клуб аграрного бізнесу, Українська аграрна конфедерація, Аграрний союз України, Асоціація фермерів та приватних землевласників України.

Приводом для звернення стала публікація доповіді Міністерства економічного розвитку й торгівлі щодо основних висновків та фактів в рамках антидемпінгового розслідування щодо імпорту в Україну карбаміду та КАС, проведеного на підставі скарги підприємств групи Ostchem. Висновки спеціалістів Мінекономрозвитку свідчать про наявність підстав для введення антидемпінгового мита на зазначені добрива, однак аграрії вважають їх необ’єктивними та такими, що суперечать низці широковідомих фактів та здоровому глузду, а отже і про упередженість авторів даного звіту.

По-перше, протягом 2015-2016 років після введення антидемпінгового мита на аміачну селітру в 2014 році ціни на українському ринку азотних добрив різко зросли і залишалися необґрунтовано завищеними порівняно з цінами експорту добрив з України та цінами на внутрішніх ринках основних експортерів (Бразилія та Індія). Антидемпінгове мито призвело лише до монополізації внутрішнього ринку, адже доля імпорту з третіх країн (крім Росії) скоротилася до 2,5%. В результаті в Україні спостерігається зниження рівня внесення добрив, застосування яких на одиницю площі на сьогодні у два рази менше за середньоєвропейський показник, а частка витрат на них у 2015 році склала у середньому 26,6% від прямих матеріальних витрат рослинництва. Таким чином введення антидемпінгових добрив на карбамід та КАС знову призведе до підвищення цін та негативно відобразиться на урожайності в рослинництві.

По-друге, одним із фактів, на основі яких Мінекономрозвитку прийшло до висновку про необхідність введення антидемпінгових мит, стало падіння обсягів виробництва на українських хімічних підприємствах. Однак спеціалісти міністерства повністю проігнорували той факт, що падіння виробництва було викликане не демпінгом зі сторони російських підприємств, а втратою експортних ринків внаслідок активної експансії китайських конкурентів. Обсяги скорочення виробництва повністю збігаються зі скороченням експорту. Так у 2015 році внутрішнє виробництво добрив (аміачної селітри, карбаміду та КАС) скоротилося до 3,6 млн тон з 4,1 млн тон у 2014 році. Відповідне скорочення експорту відбулося до 1,7 млн тон з 2,2 млн тон.

Також при обґрунтуванні наявності демпінгу автори звіту використовували не ціни реалізації добрив кінцевим споживачам, а ціни експорту російськими виробниками своєї продукції, в тому числі й дочірнім компаніям. Насправді ж, ціни реалізації російських добрив кінцевому споживачу вищі за ціни реалізації Ostchem (на карбамід - 6,7 тис грн/т проти 6,2 тис грн/т, на КАС – 5,3 тис грн/т проти 5,2 тис грн/т) .

Відповідно аграрії також закликали Уряд провести службове розслідування щодо причин, через які при проведенні розслідування не були враховані вищеназвані факти. 

Ознайомитися зі зверненням можна тут,  zvernennya_dodatok.pdf