​Підсумки аграрних законопроектів 2016 – ВАР

​Підсумки аграрних законопроектів 2016 – ВАР

2016 рік став перевіркою аграріїв на міцність. Про новації в законодавчій сфері на прес-конференції “Підсумки 2016-го і прогнози на 2017-и: результати роботи виробників та експортерів” розповіли голова ГС "Всеукраїнська Аграрна Рада" (ГС "ВАР") Андрій Дикун та заступник голови ГС "ВАР" Михайло Соколов.

«Введення антидемпінгового мита на аміачні добрива, які ввозяться з Російської Ферерації, за нашими розрхунками, які є у вільному доступі, зніме з аграріїв у 2017 році додатково 6 млрд грн. Сподіваюся, що рішення буде негативним, мито не введуть, але на сьогоднішній день дуже важко протистояти компанії Ostchem.

Друге питання – сьогодні у нас відбувається транспортний колапс. Автомобілями більше 24 тон ніхто не може везти, до того ж не вистачає вагонів. У нас сьогодні найбільша проблема за всю історію з вивезенням зерна в порти. Наші розрахунки показують, що фермер втрачає через логістичний колапс сьогодні 300 грн на тоні, або близько 20 млрд грн в масштабі країни.

Крім того, перевалка зерна в портах в усьому світі коштує близько 5 дол. за тону, а в Україні – 15-18 дол. Тобто додатково 10 дол. на тоні. Перемноживши на обсяги експорту, отримуємо приблизно 17 млрд грн втрат.

Підтримка агросектору в майбутньому році передбачається на рівні 4 млрд грн. Так от, за рахунок добрив, транспортного колапсу та найдорожчої перевалки у світі з аграріїв в наступному році заберуть 43 млрд грн», - голова ГС "ВАР" Андрій Дикун.

«У цьому році ми бачили, що ДФС просто нахабно не виконувала вимоги закону. З тієї інформації, яку вона повинна була публікувати в публічному реєстрі заявок на відшкодування ПДВ вони публікували тільки 30%. Зараз, коли вони буквально днями стали публікувати повну інформацію, нам стало зрозуміло, чому вони раніше цього не робили. Навіть побіжний огляд показав, що вони деяким підприємствам не відшкодовували ПДВ в повному обсязі без будь-яких на те підстав. Тобто, одним в повному обсязі, іншим - ні. Згідно із законом, їм слід було видати податкове повідомлення-рішення (ППР) і сказати, які є порушення, щоб платник податків міг це оскаржувати. Ніяких ППР немає, просто зрізають суму до відшкодування і відшкодовують, скільки хочуть. Це ситуація нетерпима, це злодійство. Ми підозрювали, що так буде відбуватися, працювали в цьому напрямку і досягли певних успіхів», - сказав Соколов.

Серед законопроектів, прийнятих в першому читанні, зокрема, він зазначив такі:

  • Введення єдиного реєстру заявок на відшкодування ПДВ (замість двох).
  • Відшкодування ПДВ Казначейством виключно на підставі даних Єдиного публічного реєстру заявок, скасування «висновків» ДФС.
  • Встановлення, що реєстрація ПН в ЄРПН з липня 2017 року є достатньою підставою для формування податкового кредиту і не потребує будь-яких інших підтверджувальних документів.
  • Звільнення агровиробників від фінансових санкцій за помилки з розподілом податкового кредиту в рамках спецдекларації, вчинені у 2016 році.

«Протягом року йшлося про те, щоб зберегти спецрежим ПДВ або надати інший вид державної підтримки хоча б для галузей, які відчувають в цьому найбільшу потребу, тобто для галузей, що працюють на забезпечення внутрішнього ринку - для садівництва, виноградарства, овочівництва, і тваринництва. Або знизити ПДВ на продукти харчування до 7%. Але на все це не погодилися і була запропонована інша схема. Суть її в тому, що ми виділяємо ті самі дотовані види діяльності, підприємства здають разом із загальною податковою декларацією звіт, в якому показують, скільки вони створили доданої вартості, який податок був сплачений у зв'язку з виробництвом саме пільгових видів продукції. У держбюджеті виділяється фіксована сума в 4 млрд грн, яка далі пропорційно щомісяця в автоматичному режимі розподіляється між підприємствами», - сказав Михайло Соколов.

Крім того, законодавчо встановлено, що у 2017-2021 роках щорічний обсяг держпідтримки встановлюється не менше 1% аграрного ВВП (законопроект №5131). Для закупівлі вітчизняної техніки і обладнання використовується не менше

  • 10% в 2017 році;
  • 15% в 2018 році;
  • 20% в 2019-2021 роках.

Також ставка єдиного податку 4-ї групи підвищується на 17%, що, наприклад, у випадку з ріллею означає її збільшення з 0,81% до 0,95% нормативної грошової оцінки землі (законопроект №5132).

При розрахунку бази оподаткування єдиним податком 4-ї групи індекс споживчих цін у 2015 році приймається рівним 100%. Мінімальна ставка податку на землю встановлюється на рівні 0,3%.

Будуть впроваджені зміни в адмініструванні єдиного податку 4-ї групи, зокрема, скасування вимоги про державну реєстрацію договорів оренди для отримання права на сплату єдиного податку 4-ї групи, а також уніфікація правил нарахування та сплати єдиного податку тепличними комплексами – підприємствами, що спеціалізуються на виробництві продукції в умовах закритого ґрунту (законопроект №5132):

  • нова база податку - площа землі, що знаходиться в умовах закритого ґрунту, а не загальна площа оброблюваних земель;
  • скасування критерію спеціалізації - 66% виручки від реалізації продукції закритого ґрунту.